Діагностика

Визначенням діагнозу в такому випадку займається ортопед, травматолог і терапевт. Для початку фахівець збирає весь необхідний анамнез і оглядає пацієнта.

Потім лікар призначає хворому комплекс обстежень, який включає в себе:

• рентгенографію;
• аналіз крові;
• ультразвукове дослідження;
• МРТ.

Для визначення форми бурситу фахівець може призначити пацієнту пункцію.

Для точного підтвердження попереднього діагнозу та диференціальної діагностики бурситу колінного суглоба з синовітом, остеомієліт і артрозом рекомендується КТ артрографія пошкодженої ділянки. Таке дослідження надає повну клінічну картину захворювання, на відміну від звичайного УЗД і рентгена.

Іноді для виявлення бурситу лікар відправляє пацієнта до інших вузьких фахівців – імунолога або ендокринолога. Після проведення всіх обстежень лікар вибирає відповідну тактику лікування.

Чим небезпечна патологія

Під час діагностики лікарі завжди визначають тип бурситу, щоб розуміти, чого варто очікувати людині в подальшому і як запобігти розвитку небезпечних ускладнень.

• При серозною формою захворювання пацієнти страждають від набряклості і больових відчуттів, але ризик ураження близнаходящихся тканин при цьому відсутня. Найкращим рішенням в такій ситуації стане медикаментозне лікування.
• Гнійний бурсит колінного суглоба провокує загальне нездужання і підвищення температури тіла. Запальний процес у такому випадку загрожує розривом бурси з подальшим зараженням всього суглоба. Без антибіотиків впоратися з таким захворюванням неможливо.
• При вапняної формі відхилення в обмінних процесах призводять до насичення синовіальної рідини кальцієм. Відкладення поступово викликають розвиток запалення і будуть заважати пересуватися. Якщо медикаменти виявляться неефективними, усувати вапняні освіти доведеться через маленькі надрізи, тобто хірургічним шляхом.