Діагностика

Навіть якщо спостерігаються ознаки защемлення грижі живота, це ще не означає, що лікар має справу саме з цим захворюванням. Тим більше що до певного моменту симптоми можуть бути змазані.

На ранніх етапах поставити точний діагноз вдається не відразу. Хворого нічого не турбує, випинання візуально непомітно (хоча при сильному натисканні воно може бути болючим). І в підсумку терапевт не завжди може запідозрити грижу. Хоча у більш досвідчених лікарів така можливість існує, оскільки вони володіють власними діагностичними прийомами, які дозволяють уточнити картину.

Але в цілому рекомендується додатково провести як мінімум УЗД. А якщо мова йде про післяопераційної грижі або рецидивної, або є підозра, що лікар має справу зі складним багатокамерним випадком, то потрібно додатково зробити комп’ютерну томографію передньої черевної стінки. У будь-якому випадку це не зашкодить, але допоможе отримати більш точну картину.

Обов’язково проводиться фізикальне обстеження пацієнта. Про грижі може говорити наявність напруги і болю під час огляду, які не зникають навіть після того, як пацієнт змінює положення тіла. При цьому можна прослухати перистальтику над защемленою грижею. Але іноді лікар зазначає симптом непрохідності за певним шумів.

Іноді рекомендується проводити оглядову рентгенографію черевної порожнини. Так само як і УЗД вона має важливу перевагу – дає змогу перевірити стан всіх органів і диференціювати грижу від інших захворювань, до числа яких відносяться як патології органів ШКТ, так і паховий лімфаденіт.