Антимикотик – що це таке… Характеристики, класифікація та діючі компоненти

Види резистентності та причини

Розрізняють 2 види резистентності грибків:

Справжня, яка проявляє себе з початку прийому ліків. Причиною такої стійкості є відсутність впливу активної речовини на мішень або неможливість її досягнення в результаті довгого ланцюжка метаболічних перетворень, а також наявність специфічних відмінностей у синтезі життєво важливих речовин у різних видів грибів.

Набута, яка розвивається в процесі лікування у тих штамів, які спочатку були чутливі до даного антимикотику. Резистентність виникає в результаті пристосувальних реакцій з боку мікроорганізмів. Такий вид стійкості зафіксований у всіх видів протигрибкових ліків. Найчастіше це явище виникає при лікуванні “Флуцитозином” і азолами.

До причин і провокуючих факторів придбаної резистентності також відносяться:

наявність енергозалежних систем, які контролюють надходження антимикотика всередину клітини;
адаптаційні процеси, що характеризуються збільшенням числа ферментів-мішеней;
вироблення у грибкових клітин запасних шляхів метаболізму;
тривала протигрибкова терапія в малих дозах в цілях профілактики;
імунодефіцитні стани.

Дивіться також: Ефективні препарати від кандидозу: список, як брати, дозування

Класифікація

Крім класифікації за механізмом дії, препарати антімікотікі розрізняють за такими ознаками:

За походженням: природні, синтетичні.

За показаннями до застосування: місцеві, системні.

За способом прийому: всередину, парентерально (внутрішньом’язово або внутрішньовенно), зовнішньо.

За хімічною структурою: полиены (“Амфотерицин В” і його ліпідний комплекс, “Ністатин”), азоли (“Флуконазол”, “Вориконазол”, “Ітраконазол”, “Кетоконазол”), інгібітори синтезу глюкану – эхинокандины (“Каспофунгин”), флюоропиридимины (“Флуцитозин”), похідні морфоліну (“Аморолфіна”), аллиламины (“Тербінафін”, “Нафтифін”), гризаны (“Гризеофульвін”).

В даний час на фармацевтичному ринку є більш 100 найменувань та 20 лікарських форм препаратів. З них найбільш широко використовується група азольних антимікотиків. Для представників цієї групи характерний фунгістатично ефект.

Для лікування поверхневих форм мікозів найчастіше застосовується “Ністатин”. З перспективних протигрибкових засобів, що очікують широкого впровадження, можна виділити наступні: “Вориконазол”, “Позаконазол”, “Равуконазол”, “Амбизом”, “Ниотран”.

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7