Синдром Панайотопулоса: причини виникнення

Вчений-винахідник вважає, що у дітей повинна бути схильність до епілепсії у вигляді доброякісного епілептіформного ЕЕГ-патерну, який може бути тільки в однієї дитини з 100. Дане захворювання вважається спадковим, а сам пацієнт схильний до даного відхилення.

Дуже часто причини виникнення синдрому Панайотопулоса фахівці пов’язують з періодом незрілості мозкової кори, її дифузної підвищеною збудливістю і надмірної епілептичної чутливістю вегетативних структур. Але до цих пір точно медициною не встановлені провокують патогенетичні механізми і тригери. Іноді напади, які плутають з епілепсією, можуть діагностуватися після отриманих травм головного мозку, незалежно від вікової категорії, тому потрібна консультація невролога та обстеження на ЕЕГ.

Симптоми синдрому Панайотопулоса у дитини

Маленький пацієнт не завжди може поскаржитися або точно описати свій стан, тому батькам потрібно уважно стежити за своїм чадом з даними відхиленням, навіть якщо йому вже 10 чи 15 років. Це порушення, як вже було сказано раніше, супроводжується епілептичними нападами, які можуть статися в будь-який час і місці. Перед початком відзначаються такі симптоми, як:

• погане самопочуття;
• напад нудоти;
• відведення погляду вбік, тобто девіація очей (може бути короткостроковою, постійної або триває кілька годин), іноді поєднується з поворотом голови;
• підвищене збудження;
• почуття страху;
• цефалгия;
• гіпергідроз.

При синдромі Панайотопулоса блювання спостерігається у 25 % пацієнтів, яка може бути одно – або багаторазовою, значно погіршує загальне самопочуття, супроводжується слабкістю і провокує зневоднення організму. У дитини шкірні покриви під час нападу бліді, іноді червоніють або спостерігається ціаноз. Втрата свідомості може супроводжуватися міозом. Відзначається виражений мідріаз. Бувають такі випадки, коли зіниці пацієнта ніяк не реагують на світло.

До симптомів синдрому Панайотопулоса у дитини також відноситься тахікардія, порушене дихання, енурез, енкопрез, розлади з боку шлунково-кишкового тракту, підвищена температура тіла перед нападом і після нього. Рідше діагностується у пацієнта рясне відділення слини, діарея. У більшості дітей вегетативний пароксизм супроводжується розладами, пов’язаними зі свідомістю. Дитина губиться в просторі і часі, потім слід непритомність. Ситуація погіршується поступово, одночасно з наростанням вираженості вегетативних симптомів.

Ідіопатична потилична епілепсія також може мати атиповою формою, яка виражена у раптовому сні або під впадінні в ступор без судом, поведінка порушено, відзначаються вегетативні розлади, але без блювоти і цефалгії.

Епілептичний напад у 25 % дітей закінчується судомами тільки в одній половині тіла. У поодиноких випадках у дитини виникають галюцинації, зір стає гірше, може навіть діагностуватися транзиторна сліпота. Потім пацієнт хоче спати, а після пробудження відчуває себе цілком здоровим.

Эпистатус при синдромі Панайотопулоса – вегетативний епілептичний напад, тривалість якого від півгодини до семи годин. У одного і того ж дитину можуть діагностуватися різного роду порушення у будь-який час доби.

Як часто напади у дитини при синдромі Панайотопулоса? Частота незначна, за весь період від п’яти до десяти. Між нападами неврологічний статус пацієнта без яких-небудь виражених особливостей. У розвитку дитина не відстає від своїх однолітків.