“Супрастин” при кашлі у дітей: показання до застосування, дозування, відгуки

Аналоги препарату

Ліки з ідентичними властивості можуть прийти на виручку при індивідуальній непереносимості дитячим організмом будь-яких інгредієнтів “Супрастину”. Про те, чим можна замінити препарат, зрозуміло, набагато краще відомо педіатра. Але існує кілька аналогів “Супрастину”, які призначаються найчастіше:

  • “Фенкалор” – таблетки, що протипоказані дітям віком до трьох років;
  • “Омерил” – таблетки і драже, які заборонено використовувати до двох років;
  • “Зіртек” – таблетки і краплі, призначаються дітям від півроку, володіють меншою кількістю побічних ефектів, ніж “Супрастин”;
  • “Кларисенс” – таблетки та сироп, не можна давати дітям до двох років;
  • “Ломилан” – таблетки і суспензія, можуть призначатися дітям від 3 років;
  • “Лоратадин” – найдоступніше антигістамінний засіб, не рекомендовано дітям до двох років;
  • “Кларитин” – сироп і таблетки, протипоказані до трьох років;
  • “Тавегіл”;
  • “Зодак”;
  • “Діазолін”;
  • “Цетрин”;
  • “Фенистил”.

Майже всі ці ліки не завдають шкоди дитячому організму, не мають багато побічних ефектів, на відміну від “Супрастину”. Але при цьому вони і не володіють такою ж ефективністю. Їх прописують тільки при незначному кашлі алергічної природи.

Дивіться також:  Вакцина від вітрянки дорослим: назви препарату, умови для вакцинації та відгуки лікарів

Відгуки про “Супрастине”

При кашлі у дітей цей препарат використовується не так часто, як при інших проявах алергії. Але ті батьки, які давали ці ліки своїм малюкам, відзначають його високу ефективність і безпеку. За словами користувачів, “Супрастин” – це дієвий засіб, яке досить-таки швидко справляється з такою проблемою, як кашель. Його можна сміливо давати навіть самим маленьким пацієнтам з першого місяця життя.

Мінімальна кількість протипоказань та побічних ефектів роблять цей препарат одним з найпопулярніших засобів для лікування кашлю та інших проявів алергії. Але, незважаючи на популярність “Супрастину”, ні в якому разі не можна самостійно призначати його малюкові і визначати необхідну дозування. Прописувати кількість ліків і тривалість курсу лікування може тільки лікар.